Коли Львів поринає у сон…

Я часто засиджуюсь допізна з навчанням, оскільки тільки вночі можу зосередитись над роботою. Моєю нічною напарницею стала настільна лампа, яка не дає мені заснути - світить надто яскраво:) Я живу у південній частині Львова, на дев'ятому поверсі, вікна виходять на північ. Через це мені відкривається чудовий краєвид на місто.
Одного разу, десь о третій годині ночі, я вирішила виглянути у вікно, в кімнаті було душно. Я визирнула на вулицю - і зачарувалася тою красою, яку побачила: не було чути ні машин, ні людей, я чула тільки Львів. Горіли ліхтарі, освічувавши стародавні вулички. Ледь-ледь ворушились крони дерев від легенького вітерця. Відчувалася якась гармонія у тому всьому, панував спокій.
Мені вже не хотілось спати зовсім, не хотілось втрачати це відчуття невагомості. Можу із впевненістю сказати, що такий Львів є моїм улюбленим. Інколи хочеться побути на самоті з думками, з самим собою...і на самоті з містом. Ніч - саме ця пора.