Фільм який заставив мене задуматись...

Я обожнюю переглядати фільми і звісно що у кожному з них я знахожу частинку себе і те над чим можна задуматись, але є один фільм переглядаючи його навіть в сотий раз я все одно дивлюся його з великим захопленням і бажанням...Фільм не є популярним і відомим, але лише його я можу пережити своїм життям...Він ховає у собі те, на що не кожен глядач зверне увагу, але відчує на собі ношу головних героїв...Все це я розповідала лише про один най цінніший фільм "На краю стою"... Навіть ще дось в думках проспівуються слова з цієї пісні які покажуть правду життя... Це пісня молитва Валентина Іосифа
"На краю стою да без крыльев я
И не ведаю, где судьба моя.
Надо мной кружат жадно вороны,
Словно делят жизнь мою поровну.
Давит сердце мне боль отчаянья
И душа в огне и страданиях.
Отчего вокруг только боль и стон?
Не по мне ль звенит колокольный звон?
На краю стою и душой молю
Иль возьми, Господь, эту жизнь мою,
Иль даруй, Господь, мне прозрение
Отчего живу во смирении?
На краю стою да без крыльев я
И не ведаю, где судьба моя.
Надо мной кружат жадно вороны,
Словно делят жизнь мою поровну.
Но врагам моим и судьбе назло,
Дай, Господь, и мне хоть одно крыло.
И крылом своим, словно парусом
Ты спаси меня в море ярости.
Слушай-слушай, брат,
Не забудь, сестра,
Не гаси огонь своего костра,
И в любой беде, что бы ни было
Не клонись судьбе, словно идолу.
Пусть кружат враги, будто вороны.
Разбросает их во все стороны.
Свет моей любви, сила верности -
Длани Господа, длани вечности."